Польське радіо для України

Імовірна зміна уряду Швеції не повинна призвести до суттєвого перегляду політики підтримки України та зміцнення східного флангу НАТО.Так вважає проф.Моніка Банась із Ягеллонського університету, яка розповіла про теперішню ситуацію в Швеції у передачі Сніжани Чернюк "Україна і/чи ЄС"

1 жовтня розпочався Всеукраїнський літературний конкурс «Слово самовидця» для ветеранів і чинних військовослужбовців Сил оборони. Про ідею конкурсу розповів автор ідеї та представник організаторів Володимир Даниленко.

6 жовтня під посольством США у Варшаві активісти закликали міжнародну спільноту діяти для порятунку, бо Росія морить голодом і нищить цивільних в окупованих Олешках. #SaveOleshky

Українці в Польщі можуть зарахувати український страховий стаж під час оформлення пенсійних прав, однак важливо правильно підтвердити періоди роботи та подати необхідні документи. Експерт пояснив, як оформити пенсію через ZUS, отримувати виплати та пройти обов’язкову щорічну ідентифікацію. Також йшлося про ризики, пов’язані з оформленням карти CUKR, зокрема можливу втрату права на 800+ у разі зміни обставин. Окремо розглянули питання відновлення статусу UKR та медичного страхування NFZ для пенсіонерів, які мають виплати з-за кордону. Про ці та інші практичні питання говорили в ефірі Польського радіо для України. Гостем ефіру став Олександр Пестриков, експерт фонду «Український Дім».

Енергетика стала однією з головних цілей Росії під час масованої атаки. Президент Володимир Зеленський заявив, що росіяни прагнули завдати Україні болючого й показового удару. За його словами, такі атаки можуть продовжуватися. Тож головне питання зараз — наскільки українська енергосистема готова до зими. Чи вдасться захистити ключові об’єкти від нових атак? Яку допомогу Україна отримує від європейських партнерів? І якою буде ситуація з електроенергією в опалювальний сезон? Про це в ефірі Польського радіо говоримо з Олександром Харченком, директором Центру досліджень енергетики.

Про ситуацію в Олешках говоритимемо з Анною - мешканкою міста, яка пережила російську окупацію та змогла виїхати на підконтрольну Україні територію. Другий гість програми — один з організаторів акції #SaveOleshky у Варшаві Микола Петрига, діяч української меншини в Польщі, активіст Євромайдану–Варшава.

Необхідна імунізація суспільноі та особистої свідомості в Польщі для формування інформаційної стійкості. Про особливості когнітивної війни розповідає проф. Агнешка Щигельська з Академії воєнного мистецтва, - у передачі Сніжани Чернюк "Чи/я інформація".

Український гурт «Друга Ріка» розпочинає тур Польщею, який збігається із 30-річчям колективу. Як змінився гурт та його слухач за три десятиліття, і що означає залишатися в Україні та створювати музику під час повномасштабного вторгнення? Обговорюємо активне волонтерство музикантів, трансформацію поняття успіху в сучасних реаліях та нову пісню «7’Я в онлайні», що стала відображенням болю мільйонів розділених війною українських родин. Про це у ранковому ефірі розповів лідер гурту «Друга Ріка» Валерій Харчишин.

Особистий бренд — це не лише гарна картинка в соцмережах чи вдала рекламна кампанія, а передусім характер, репутація та здатність залишатися собою. Як багаторічний досвід у сфері комунікацій поєднується із філософією бойових мистецтв і чому іноді найкраща стратегія — перестати грати чужу роль? Обговорюємо, чи можливо мати сильний бренд без постійної присутності в Instagram, як відновити репутацію після серйозних помилок та навіщо будувати власний бренд людині, яка не має бізнесу чи тисяч підписників. Про це у ранковому ефірі розповіла PR-експертка та авторка книги Тетяна Муратова.

Вже 5 листопада в Польщі набувають чинності нові правила щодо мобінгу та дискримінації на робочому місці. Як чітко відрізнити звичайний професійний конфлікт від систематичного порушення прав, що робити у випадку приниження з боку керівника чи колег та як правильно збирати докази (листи, повідомлення, свідчення) для свого захисту? Обговорюємо, куди краще звертатися — до Державної інспекції праці (PIP) чи одразу до суду, чи захищає закон від звільнення після подачі скарги, і що робити тим, хто працює за цивільно-правовими договорами (umowa zlecenie, umowa o dzieło). Про це у ранковому ефірі розповів фахівець з трудового законодавства в Польщі Тарас Пендак.

НАТО працює над стратегією швидкої перемоги на випадок російської атаки на східному фланзі, приділяючи особливу увагу досвіду війни в Україні: застосуванню дешевих дронів, штучного інтелекту та автоматики. Чи має Альянс потенціал реалізувати «Теорію перемоги» на практиці та чи є символізмом презентація цього плану саме у Польщі? Окрім цього, обговорюємо перспективи навчання українських пілотів на французьких винищувачах Rafale та їхні переваги порівняно з F-16. Також аналізуємо, чим загрожує модернізована російська ракета «Іскандер-1000», яка здатна діставати до західних регіонів України, та як працюють новітні автоматичні турелі ЗСУ, що успішно збили свій перший реактивний дрон. Про це у ранковому ефірі розповів військовий аналітик Олексій Гетьман.

«Твої права — твоя суперсила в Польщі» — сімейно-правовий фестиваль під такою назвою відбудеться у Варшаві 6 листопада та об’єднає юристів, представників українських установ, міжнародних організацій і громадського сектору. Про це у програмі «Ми у Польщі» Світлана Мялик поговорила з Ярославом Романчуком, адвокатом, головою правління Асоціації українського бізнесу в Польщі, керуючим партнером EUCONLAW Group.

Що відбувається з нашим мозком, коли ми машинально тягнемося до смартфона і починаємо гортати стрічку? Чи справді можна говорити про залежність від цифрових технологій? І чому нам дедалі складніше зосередитися на довгому тексті, побути без стимулів або просто відкласти телефон? Покоління Z стало першим, яке від дитинства дорослішало зі смартфоном у кишені. Пристроєм, що постійно відволікає нас від реального світу й переносить у нескінченний потік цифрових стимулів. Про те, як сучасні технології впливають на нашу психіку, увагу та щоденні рішення, говорили публіцист і аналітик трендів Кшиштоф Корнас та нейронауковець, керівник лабораторії поведінкових методів Інституту Ненцького Польської академії наук Павел Богушевський. Розмова прозвучала в програмі «Квестіа спурна» Першого каналу Польського радіо

Від Erasmus до польської науки: як українець будує професійний шлях у Польщі. Гість - Андрій Куцик, дослідник, викладач, редактор.

Кінець вересня і початок жовтня виявилися багатими на польсько-українські зустрічі — від Яремча і Житомира до Варшави та Познані. Говорили про безпеку, відбудову України, історичну пам’ять і культуру. А в Познані прозвучало, мабуть, одне з найпровокативніших питань цих днів: чи збирав би Єжи Ґедройць сьогодні кошти для ЗСУ? У Яремчі відбулися 19-ті Польсько-українські зустрічі. Цьогорічна тема — «Польща і Україна перед лицем російської агресії». Говорили про історичний досвід співпраці та сучасні виклики для безпеки. Зокрема, у події взяли участь Олександр Кваснєвський і Віктор Ющенко. Другого жовтня в Житомирі розпочалися 18 днів польської культури. Першого дня відбулася міжнародна науково-практична конференція «Історична пам’ять, демократичні цінності та безпека Європи — польсько-український вимір». Але сьогодні ми зосередимося на події, яка відбулася в Познані. У Центрі культури «Замек» про спадщину Єжи Ґедройця говорили історик Юрій Шаповал, дослідниця та письменниця Саша Іванюк, а

Від ідеї до власної справи: дізнаємось про досвід української підприємиці у Польщі. Гостя програми - Наталія Рєкова, бізнес-коуч, консультантка та тренерка. Розповіла про особистий досвід підприємництва, зміну професійного напрямку та про те, як повернулася до своєї основної сфери — бізнес-коучингу, консалтингу та розвитку лідерських якостей.

Анна Доцяк приїхала до Польщі не просто навчатися. Варшавський університет, Студіум Східної Європи, дослідження міжнародних відносин, безпеки та українсько-польських відносин поступово стали частиною її професійного шляху. Сьогодні Анна досліджує Центрально-Східну Європу, викладає польську мову українцям і продовжує шукати відповіді на питання, які стосуються не лише політики, а й людей: як ми змінюємося в іншій країні, як долаємо мовний бар’єр, як зберігаємо свою ідентичність і як вчимося розуміти одне одного. Її особиста історія — про навчання, вибір, Польщу, Україну, мову, професію та пошук власного місця між двома культурами.

Про ситуацію в Болгарії напередодні президентських виборів, про (не)ймовірну підтримку України, видимі й доки невидимі шляхи Болгарії в зовнішній і внутрішній політиці з експрезидентом/прем'єр-міністром Руменом Радевим розповів доктор юридичних наук Іван Кьосев із Софійського університету, - у передачі Сніжани Чернюк "Україна і/чи ЄС".

Архітектура безпеки змінилася безповоротно: загроза з боку Росії триватиме, тож інтеграція України в ЄС і НАТО є стратегічної безпековою метою, - про ці й інші положення звіту, запропонованого для розгляду учасникам Варшавського безпекового форуму (12-13 жовтня 2026р.), розповів Мацей Даховський із Фонду Казимира Пуласького.

Трагедія в Ярославі стала черговим прикладом, як реальна злочинна подія швидко обростає непідтвердженими версіями, маніпуляціями та відвертою брехнею. На тлі зростання антиукраїнських настроїв у Польщі окремі політики, медіа й анонімні джерела поширювали неправдиві твердження про напад, тоді як експерти вказують на ознаки ширшої інформаційної операції, спрямованої на посилення страху, поляризації та ворожості до українців.

Росія веде все складнішу когнітивну війну, а Польща досі не має системного механізму протидії таким операціям впливу. Каміль Басай із фонду Infoops Polska пояснює механізми російських операцій, стверджує необхідність координації державних і недержавних структур і вважає, що Польща має активніше використовувати досвід України, - у передачі Сніжани Чернюк "Чи/я інформація".

У час війни інформація стала потужною зброєю, а соціальні мережі переповнені повідомленнями, мета яких — посіяти сумніви, викликати негативні емоції та змінити ставлення поляків до українців. Як еволюціонували дезінформаційні наративи від початку повномасштабного вторгнення, чи ускладнює штучний інтелект розпізнавання брехні та які тривожні сигнали мають насторожити кожного перед тим, як поширити сенсаційний допис? Про те, як працюють російські інформаційні маніпуляції та скільки часу займає робота фактчекера, у ранковому ефірі розповіла аналітикиня проєкту Demagog Вікторія Калус.

Росія знову атакувала Київ: вдень ворожий безпілотник влучив у будівлю в центрі столиці, внаслідок чого є загиблі та поранені. Чому ворог дедалі частіше обирає такий час для ударів — це психологічний терор чи спроба виконати конкретні військові завдання? Обговорюємо зміну тактики окупантів, масоване застосування нових, швидших типів безпілотників та постійні спроби перевантажити українську ППО. Які головні виклики стоять перед захисниками неба сьогодні та як Україні адаптуватися до модернізації ворожих технологій. Про це у ранковому ефірі розповіла військова оглядачка Ірина Коваленко.

Понад три десятиліття польська економіка зростає без перерви, і це зростання називають справжнім економічним дивом. Проте головний двигун цього успіху, дешева робоча сила, дедалі швидше вичерпується. Народжуваність падає, суспільство старіє, а жодна з двох можливих альтернатив, масова трудова міграція чи роботизація, не має суспільної підтримки. Водночас штучний інтелект розвивається швидше, ніж будь-яка технологічна революція до нього. На це накладаються геополітика, великі гроші та суперництво США і Китаю. Чи насувається на світ «ідеальний шторм», хто насправді визначає курс розвитку ШІ і чи не лусне бульбашка, про яку дедалі частіше говорять експерти. Артур Курасінський (Artur Kurasiński) — підприємець, інвестор та аналітик технологічних трендів, який називає себе «техно-реалістом». Співавтор книги «RzeczpospolitAI»детальніше

У Польщі 22–23 вересня відбувся Перший конгрес інформаційної безпеки ReInfo, організований Фондом Інституту Заменгофа у співпраці з Університетом Білостока. Сільвія Чубковська, голови Ради Інституту Заменгофа та Максим Сієр із INFO OPS Polska розповіли про деякі питання Конгресу. Розмовляла Сніжана Чернюк.

Чому ХДС у Німеччині втрачає, а АдН набуває та які ризики виникають для України розповів Віктор Савінок, головний аналітик в Західному Інституті в Познані, - у передачі Сніжани Чернюк "Україна і/чи ЄС".

У програмі «Ми у Польщі» говоримо про актуальні правила легалізації українців: які можливості мають люди з тимчасовим захистом. Світлана Мялик запросила до розмови експертку з легалізації, засновницю фонду «Дім там, де ти» Олену Дехтяр

У Варшаві стартує 30-й Фестиваль науки — один із найбільших у Польщі заходів, покликаних зробити науку доступною для широкої аудиторії. Цьогоріч понад сто наукових, освітніх і культурних установ підготували сотні лекцій, дискусій, експериментів, майстер-класів та інших подій. Особливий виклик сьогодні — зацікавити наукою дітей і молодь, які звикли отримувати інформацію за кілька секунд у TikTok чи YouTube. Водночас фестиваль порушує питання дезінформації, штучного інтелекту та того, як говорити про складні наукові теми просто й зрозуміло. Про те, навіщо сьогодні потрібна популяризація науки та чи може вона зацікавити тих, хто вважає науку «не для себе», говоримо з Такао Ішікавою, віцедиректором 30-го Фестивалю науки у Варшаві.

800+ — виплата, на яку багато українських родин у Польщі вже звикли розраховувати щомісяця, але останнім часом частина сімей раптово перестала отримувати ці гроші. У 2026 році для громадян України зі статусом UKR діють додаткові умови, зокрема щодо професійної активності батьків, навчання дітей у польській системі освіти та фактичного проживання в Польщі. Проблеми можуть виникати і через невідповідності в державних реєстрах, наприклад дані про виїзд за кордон, страхові внески чи навчання дитини. То що робити, якщо ZUS призупинив виплату, які документи можуть знадобитися і чи можна повернути гроші за період, коли 800+ не виплачували? Чому виплати зупиняють і як родині їх відновити? Про це говоримо з Ольгою Колінко, спеціалісткою з легалізації в Польщі.

Чи може жовтень стати місяцем повернення Росії, України та США за стіл переговорів? Після кількох місяців фактичної паузи дипломатичний процес знову активізувався. Українська сторона говорить про підготовку нового тристороннього раунду вже в жовтні, і в Кремлі також не виключають такої можливості. Тут з'явилася ще одна важлива деталь: Вашингтон запросив Путіна на грудневий саміт G20 у Маямі. У Кремлі кажуть, що рішення ще ухвалюватимуть. Тож чи може жовтневий переговорний раунд стати підготовкою до особистої зустрічі Трампа і Путіна вже у США? І наскільки взагалі реальним є новий дипломатичний прорив ? Про це говоримо з американістом Ради з питань зовнішньої політики «Українська призма» Олександром Краєвим.

Історія автобусів із Кельце до Вінниці, яка кілька місяців тому опинилася в центрі політичної суперечки, зрештою отримала продовження завдяки польським громадянам. Після того як місто відкликало прохання про безкоштовну передачу автобусів, у Польщі організували громадський збір і зібрали понад 600 тисяч злотих, щоб придбати транспорт для Вінниці. Перші автобуси вже прибули до міста, а сьогодні відбувається їхня офіційна передача. Тепер питання в тому, наскільки цей дизельний транспорт потрібен Вінниці, зокрема як резерв у разі проблем з електропостачанням та взимку. І що ця історія показує про підтримку України польським суспільством та сучасні польсько-українські відносини? Про це у ранковому ефірі розповіла Ірина Дідух, журналісткою вінницького телеканалу ВІТА.

Політична криза в Німеччині після успіху «Альтернативи для Німеччини» на регіональних виборах може вплинути не лише на внутрішню політику країни, а й на її роль у Європі та підтримку України. Багато в цих процесах залежатиме від рішучості Фрідріха Мерца та його здатності встановлювати "червоні лінії", однією з яких є допомога Україні, - так оцінює Януш Рейтер, експерт із міжнародних відносин і колишній посол Польщі в Німеччині та США. Розмовляла Сніжана Чернюк.

У Познані стартує фестиваль «Українська весна» — одна з найбільших подій, присвячених українській культурі в Польщі, яка цього року знову об’єднає кіно, театр, музику, поезію та мистецтво. За роки існування фестивалю змінилися і його програма, і аудиторія, і сама українська спільнота в Познані. Цьогоріч організатори хочуть не лише показувати полякам сучасну Україну, а й відкривати українцям Польщу через її культуру. Окремий виклик для фестивалю — дезінформаційна атака та дипфейк, які торік змусили організаторів більше уваги приділяти інформаційній безпеці. Про те, якою буде «Українська весна» у 2026 році, як змінилися українсько-польські культурні зв’язки та чому такі фестивалі важливі сьогодні, поговоримо зі співорганізаторкою Марією Андрухів.

Польща знову зіткнулася з порушенням свого повітряного простору російським військовим гелікоптером, який ненадовго залетів із боку Калінінградської області. На цьому тлі Варшава говорить про зростання ризику гібридних атак і необхідність підвищеної готовності сил безпеки. Водночас на східному фланзі НАТО одночасно фіксують повітряні інциденти, активність біля кордонів та інші потенційні провокації. Чи є ці випадки окремими епізодами, чи вони можуть бути частиною ширшого тиску на Польщу та східний фланг НАТО? І які загрози сьогодні найбільше впливають на безпеку Польщі? Про це у ранковому ефірі розповів військовий аналітик Олексій Гетьман

У Нью-Йорку триває 81-ша Генеральна асамблея ООН, яка цього року проходить на тлі війни Росії проти України та інших серйозних міжнародних конфліктів. Однією з головних тем для Києва стали зустрічі Володимира Зеленського з міжнародними партнерами, зокрема розмови про деескалацію, захист енергетики та посилення ППО перед зимою. Україна також наполягає на подальшому санкційному тиску на Росію та обговорює з ЄС фінансову підтримку. Водночас у Нью-Йорку працює польська делегація, яка говорить не лише про підтримку України, а й про роль Польщі у новій системі європейської та міжнародної безпеки. Що стоїть за дипломатичними зустрічами та які рішення можуть визначити подальший розвиток подій, поговоримо з політологом Іваном Усом.

Яку роль українці можуть відігравати у формуванні польського сприйняття України? Про це у програмі «Ми у Польщі» говоримо з політологом, доктором суспільних наук, директором з науково-дослідної роботи ГО «Міжнародний дипломатичний альянс» Тарасом Мишляєвим. В розмові зі Світланою Мялик український політолог розповів про науку, Польщу та життя між двома країнами.

Про фейкові наративи, антиукраїнські й не лише, які набрали багато переглядів і поширень у польському сегменті інтернету, розповів Пшемислав Дудек, аналітик сайту польської фактчекерської організації Demagog, - у програмі Сніжани Чернюк "Чи/я інформація".

У Варшаві з'явився новий масштабний мурал, присвячений історії людини, яка 100 років тому вирушила у навколосвітню подорож автомобілем, щоб розповідати світові про Польщу. Як українській мисткині працювати з польським історичним матеріалом та наскільки відповідально створювати такі проєкти? Говоримо про складнощі роботи з великими форматами, реакцію місцевих мешканців на появу картини у їхньому районі та різницю між глядачем у музеї й на вулиці. Про це у ранковому ефірі розповіла художниця Ярослава Голиш — авторка муралу, яка створює мистецтво у публічному просторі Польщі.

Документальна стрічка «Гірник» розповідає про жителів міста на Донеччині, які до останнього залишалися у своїх домівках під постійними обстрілами, коли російські війська вже впритул наблизилися до них. Створений на основі реальних кадрів евакуації цивільних та їхніх тварин у жовтні 2024 року, фільм досліджує межу між воєнною хронікою та глибокою історією про прив'язаність до дому, страх і момент вимушеної розлуки з минулим життям. Як перетворити документальний матеріал на кіно без емоційних маніпуляцій, що залишилося за кадром і як змінюється сприйняття власного дому після таких подій? Про це у ранковому ефірі розповів режисер Микола Бут — автор фільму «Гірник».

Що насправді показали нещодавні російські вибори та де закінчується електоральний процес і починається його імітація? Кремль використовує ці результати для демонстрації нібито тотальної підтримки влади на тлі війни та економічних проблем, а також для виправдання можливих непопулярних рішень, таких як нова мобілізація. Окрема увага приділена незаконному голосуванню на тимчасово окупованих територіях України: навіщо Росії ця пропагандистська картинка, як на неї може відреагувати Захід і якою має бути системна політична відповідь демократичного світу. Про це у ранковому ефірі розповів політолог Олег Лісний — директор аналітичного центру «Політика».