Польське радіо для України

Форум агробезпеки – простір для відкритого та змістовного діалогу з питань продовольчої безпеки, міжнародної співпраці та викликів, що стоять перед агропродовольчим сектором. У середу, 3 грудня, в Польщі відбувся великий аграрний форум, який став черговим майданчиком для обговорення взаємин між українським та польським агросекторами. Подія проходить у складний період, коли польські фермери вже місяць протестують, висловлюючи побоювання щодо конкуренції з боку українського виробника, питання стандартів продукції, а також впливу політики ЄС на їхню діяльність. У цьому контексті зустріч є важливим кроком у зниженні напруги та пошуку спільних рішень.

Польський фонд REACT уже кілька років залишається одним із найсталіших союзників України у війні проти російської агресії. Їхня команда доправляє дрони, автомобілі, медичне оснащення, допомагає окремим військовим і одночасно веде боротьбу з дедалі агресивнішою російською дезінформацією в польському інформаційному просторі. У розмові співзасновник організації Яцек Дух розповідає, як змінилася допомога для українського фронту, чому молодь стала ключовою мішенню для російської пропаганди та як їхній новий проєкт «zaREACTuj na trolla!» навчає розпізнавати фейки. Запрошує: Тарас Андрухович.

Україна та Польща готуються до нового раунду аграрного діалогу на тлі протестів польських фермерів і політичної напруги. Попри звинувачення щодо українського зерна та стандартів продукції, експерти наголошують: реальні економічні підстави для конфлікту перебільшені, а майбутній форум може стати кроком до відновлення взаємної довіри та пошуку спільних рішень.У середу в Польщі відбудеться великий аграрний форум, який стане черговим майданчиком для обговорення взаємин між українським та польським агросекторами. Подія проходить у складний період, коли польські фермери вже місяць протестують, висловлюючи побоювання щодо конкуренції з боку українського виробника, питання стандартів продукції, а також впливу політики ЄС на їхню діяльність. У цьому контексті майбутня зустріч має стати важливим кроком у зниженні напруги та пошуку спільних рішень. За словами Юрія Горбенка, директора Луцького відділення Польсько-української господарчої палати, часто емоційне загострення між сторонами не має реальних економічних підстав.  Володимир

Про шляхтичів-«сарматів», козаків та історико-культурні уявлення в польському суспільстві про минувшину – фрагменти зустрічі й розмова з к.і.н. Йоанною Ожел (Лодзький університет), авторкою книжки «Ми, сармати».

Ukraina! Festiwal Filmowy вже десять років є найбільшим майданчиком українського кіно в Польщі, і його розвиток відображає зміни в українській кінематографії та суспільстві. Гість окреслює ключові фільми та події програми, які будуть представлені в Любліні 5–7 грудня, та вирізняє особливості лублінської частини фестивалю порівняно з іншими містами. Подає критерії добору стрічок, розповідає про появу нових тем, що формуються під впливом війни, і про співпрацю з українськими режисерами та культурними інституціями. Пояснює, як польська аудиторія сприймає українське кіно сьогодні та як змінюється її інтерес. Окрема увага приділена ролі простору Centrum Kultury w Lublinie та його значенню для створення атмосфери фестивалю. Підкреслюється важливість підтримки української культури в цей час і звучить запрошення для глядачів Любліна долучитися до кінопоказів. Про це у ранковому ефірі розповів організатор фестивалю — Бартек Лахович

Склад американської делегації в Росії та питання, чи був він випадковим чи стратегічно обґрунтованим. Очікування від перемовин у Росії та можливі наслідки для регіональної безпеки. Зустріч Президента Зеленського з Еммануелем Макроном, що вдалося узгодити під час перемовин і до яких результатів це може призвести. Роль США у залученні Європи до переговорного процесу та готовність американської сторони «саджати Європу за стіл перемовин». Про це у ранковому ефірі розповів політичний аналітик — Олег Лісний

21 грудня у Варшаві відбудеться благодійний ярмарок, кошти з якого підуть на придбання подарунків дітям у рамках акції «Свята на лінії вогню». У розмові детально пояснено, як виникла ідея проведення ярмарку, що стало головною мотивацією робити його традиційним та які етапи підготовки виявилися найскладнішими цього року. Розкрито інструменти та нововведення, що дозволяють збільшити масштаб події, а також принципи формування складу учасників — майстрів hand made, продавців одягу, кулінарів і ресторанів. Окрема увага приділена активностям для відвідувачів: майстер-класам з вибійки, виготовлення свічок з вощини, витинанки, плетіння павука з соломи, розмальовування пряників, створення зірки колядника, а також спільному колядуванню і передачі Вифлеємського вогню. Наголошується на важливості підтримки акції «Свята на лінії вогню» та міститься запрошення для всіх охочих долучитися до святкового ярмарку. Про це у ранковому ефірі розповіла координаторка Центру зустрічей Українського

Вплив корупційних скандалів в Україні на довіру з боку США та ЄС. Як правильно комунікувати ці питання та які аспекти варто виділяти окремо. Обговорено ситуацію навколо Віткофф у Москві та очікування США, Європи і Кремля від цих подій.Про це у ранковому ефірі розповів політолог — Олексій Буряченко

Один із найвідоміших українських письмеників Олександр Ірванець виголосив лекцію у Любліні. Темою цієї зустрічі стала "Сучасна українська література як дзеркало війни".  Олександ Ірванець підчас зустрічі із читачами  вказував, що сьогодні українська воєнна література є дуже різноманітною. Письменник зазначив, що після початку повномасштабної агресії в Україні з’явилося багато нових авторів, а їхня творчість відображає реалії війни та людей, які живуть у цей період історії. Інна Ясніцька

Про історію створення громадської ініціативи «Євромайдан-Варшава» і фонду Stand With Ukraine, а також акції, які проводять активісти та волонтери, зокрема, збір для українських дітей, які постраждали від війни РФ проти України, у програмі «Ми у Польщі» Світлані Мялик розповіла Голова фонду Stand With Ukraine, лідерка громадської ініціативи «Євромайдан-Варшава» Наталія Панченко.

Поки Захід вагається, Росія, КНДР і Китай формують воєнний блок, що перетворив Північну Корею на тиловий військово-промисловий завод РФ для продовження війни проти України та загрозу безпеці Японії, Південної Кореї й Тайваню. Створення нової «вісі зла», пряма участь військ КНДР у європейській війні та стратегічне благословення Пекіна на хаотизацію світу – такі тривожні тенденції зафіксували українські експерти-міжнародники. Фахівці дійшли висновку: поки Захід вагається, Москва, Пхеньян та Пекін будують воєнний союз, що вже змінив баланс сил не лише у війні РФ проти України, а й у Тихоокеанському регіоні. Кремль докладає значних зусиль для легітимізації союзу з Північною Кореєю і намагається нормалізувати її образ в очах власного населення та світу. Олександр Савицький

25 листопада 2025 року у Варшаві відбулася перша зустріч із серії «Лабораторія протидії дезінформації», організованої Міністерством клімату та довкілля.   Ця ініціатива спрямована на розвиток знань, інструментів та практик для виявлення та обмеження впливу неправдивої інформації в ключових для діяльності Міністерства клімату та довкілля сферах, таких як охорона довкілля, клімат, енергетика та сталий розвиток. Перше заняття, так званий BioDezinfoLAB, буде присвячено протидії дезінформації в галузі біорізноманіття – вирішально важливому для ефективного збереження природи, стабільності екосистем та продовольчої безпеки.   Хибні наративи про природу, грінвошинг та комунікаційні виклики в епоху штучного інтелекту – основні теми першої лабораторії протидії дезінформації. Ініціатива полягає в розвитку знань, інструментів та практик, спрямованих на виявлення та пом'якшення впливу дезінформації в ключових сферах діяльності Міністерства клімату та довкілля, таких як охорона довкілля, клімат, енергетика та сталий розвиток. Перший захід під назвою BioDe

28 листопада Бюро Європейського парламенту у Варшаві та Польське агентство преси провели дебати «Медіа та європейські інституції: між дезінформацією та пропагандою у воєнний час. Спільні дії держав, медіа та інституцій ЄС». Відвідала Сніжана Чернюк.

Напередодні відбулися переговори між делегаціями України та США щодо врегулювання російсько-української війни. За даними видання Axios, США на зустрічі з українською делегацією у Маямі, в неділю, планувалося затвердити два ключових невирішених питання – щодо територій та гарантій безпеки для України. А що ж вони вирішили? Про це у ранковому ефірі розповів Антон Кучухідзе, політолог-міжнародник, Співзасновник Аналітичного центру «Об’єднана Україна»

Цього тижня відбудуться переговори щодо закінчення війни в Україні по лінії Вашингтон-Москва. Зрозуміло, що Кремль активно працює на внутрішню аудиторію. Як російська пропаганда подає переговорний процес і власне, про настрої росіян щодо припинення війни проти України? Про це у ранковому ефірі розповів Олександр Шульга, соціолог, керівник Українського інституту конфліктології та аналізу росії

Сейм і Сенат Польщі ухвалили рішення про запровадження системи CUKR для воєнних мігрантів з України. Зараз всі очікують на підпис президента Кароля Навроцького. Як це вплине на ринок праці у Польщі і взагалі як змінився він для українців? Про це у ранковому ефірі розповіла Маргарита Нестеренко, директор з питань рекрутингу EWL Group

Як дитяча історія, написана польським хлопчиком, стала мостом підтримки між Польщею та Україною: сила казки під час війни, емпатія дітей, сімейна творчість і магія книг, які лікують. Історія Птаха Наївняка як приклад того, як одна маленька фантазія може стати великою справою допомоги та людяності. Про це у ранковому ефірі розповів тато юного письменниув Лешек Яновський

1 грудня у Варшаві відбудеться зустріч із письменницею та волонтеркою Тамарою Горіха Зерня — авторкою гостросоціальних романів про сучасну українську боротьбу: «Доця», «Шептуха», «Принцип невтручання». Згодом буде ще одна зустріч в Українському Домі. Сучасна українська література як голос країни, що бореться: роль літературних текстів у збереженні пам'яті, переосмисленні війни, відкритті жіночого досвіду та передачі української правди світові через переклади, культурну дипломатію та міжнародний діалог. Про це у ранковому ефірі розповіла сама письменниця Тамара Горіха Зерня

Як суперечливі заяви Путіна, витоки інформації з переговорів та паралельні дипломатичні процеси в Женеві, Абу-Дабі та Європі формують нову конфігурацію тиску на Україну. Що насправді означає готовність Москви «обговорювати план», які червоні лінії вона встановлює, чому ЄС наполягає на своїй участі в переговорах і як потік інформації та військові стратегії Європи впливають на контекст переговорів. Про це у ранковому ефірі розповів політолог Олег Лісний

Під час повномасштабної війни атомна енергетика стала ключем до енергетичної стійкості України та важливим елементом європейської безпеки. На тлі окупації Запорізької АЕС, переходу на неросійське паливо та глобального «ядерного розвороту» Україна не лише утримує систему під ударами, а й формує нову архітектуру ядерної енергетики в Європі. Володимир Гарматюк

У час, коли увага світу здебільшого прикута до танків, ракет і санкцій, залишається ще один не менш важливий фронт — енергетичний. Саме в цій сфері сьогодні найчіткіше проявляється боротьба за майбутнє Європи. Енергетика перестала бути лише технологічним сектором: вона стала індикатором безпеки, економічної сили держави та її політичної автономії. Росія десятиліттями розглядала енергоносії не лише як товар, а як інструмент впливу. Створення залежності, політичний тиск, шантаж — ці методи стали частиною її стратегії. Польща — одна з держав, які не просто зрозуміли загрозу, а й почали активно їй протидіяти, зокрема в інформаційному просторі. Про те, як Польща будує енергетичну незалежність та бореться з дезінформацією, розповідає представник Міністерства енергетики Польщі Ґжеґож Лагуна. Володимир Гарматюк

Як ми пізнаємо світ, оцінюємо події та приймаємо рішення під впливом алгоритмів, заражених Росією, - розповідають Марц Фіц, аналітик  фактчекінгового товариства «Демагог», і Максим Сієр, аналітик фонду Infoops Polska. Розмовляла Сніжана Чернюк.

Гостею Яни Стемпнєвич та Марціна Ґачковського була заступниця директора Інституту східноєвропейських студій Карлового університету в Празі, перекладачка та промоутерка української літератури в Чехії, голова Чеської асоціації україністів Тереза Хланьова.

Що ж. Може й має! A my mamy na Muzycznej Lekcji nowy materiał. Słuchamy, analizujemy i tłumaczymy piosenkę «Людина» (Człowiek) grupy Dakh Daughters (пісня тут: https://open.spotify.com/track/1dq2wiqcJJtZsWkGxvnM1N). На Музурок запрошують Яна Стемпнєвич та Marcin Gaczkowski.

Про зростання російської активності в Балтійському регіоні та про модернізацію польського флоту і необхідність «військового Шенгену». Ці теми в ефірі Польського радіо 24 коментують генерал Мечислав Бєнєк та політик ПіС Павел Шрот. Вікторія Машталер

Українські, польські та молдовські експерти фіксують розширення дій Кремля у Європі та світі — від дронових атак до спроб політичного захоплення держав   2025 року зафіксована тенденція до розширення агресивної діяльності Росії на різні регіони, включно з країнами НАТО та державами колишнього СРСР. Про це йшлося під час дискусії у Києві «Перспективи розширення російської агресії. Як скоординувати протидію планам Кремля у різних країнах». Експерти застерегли: Москва продовжує війну проти України і водночас активно залякує союзників Києва, щоб послабити їхню підтримку та розколоти антипутінську коаліцію. Олександр Савицький

Східноєвропейський регіон опинився в центрі багатовимірних подій, що одночасно зачіпають політичну стабільність, безпеку, економіку та соціальну сферу України й Польщі: у Києві триває політичне потрясіння після відставки керівника Офісу президента на тлі корупційних розслідувань, тоді як у Варшаві правоохоронці розслідують серію диверсій на залізниці й фіксують зростання дезінформаційних атак, які пов’язують із діяльністю проросійських структур. Паралельно європейські столиці активізували дискусії щодо мирного плану для України, намагаючись узгодити підходи до безпекових гарантій та підготовки до можливих переговорів. Польща тим часом зміцнює оборонний потенціал шляхом масштабних закупівель для армії, а всередині країни зростає соціальна напруга через масові протести фермерів, які вимагають змін у аграрній політиці ЄС та уряду. На цьому тлі ухвалені нові правила перебування українських біженців у Польщі, що можуть суттєво вплинути на їхню інтеграцію, створюють додатковий вимір ускладненого політичного та суспільного ландшафту, який формує спільну реальність обох країн. Вол

Сьогодні, коли фейки про довкілля поширюються швидше, ніж нові наукові відкриття, екологічна освіта для наймолодших стає особливо важливою. Дезінформація про клімат та природу з’являється всюди — від соціальних мереж до випадкових розмов на вулиці. Саме тому Міністерство клімату та довкілля Польщі створило кампанію «Біорізноманітно поєднані», яка навчає дітей розуміти природу з перших років життя й дає батькам та педагогам надійні джерела для роботи. Кампанія адресована дітям віком від чотирьох до дев’яти років, але її вплив значно ширший: вона охоплює сім’ї, педагогів і загалом формує культуру екологічної свідомості у суспільстві. Володимир Гарматюк

Східна політика «Культури» Ґедройця поєднувала підтримку незалежності України, Литви й Білорусі з однозначним відкиданням претензій Польщі на повернення її колишніх територій. Водночас її другим важливим компонентом були спроби налагодити контакти з російською демократичною еміграцією. Ґедройць вважав, що майбутня демократична Росія має прийняти суверенітет своїх сусідів. Тому порозуміння зі східними народами та діалог з російськими опозиційними середовищами розглядалися як дві сторони однієї стратегії. Авторка: Христина Срібняк

Про те, де та як шукати підтримку та внутрішню рівновагу в умовах біженства від війни — в програмі «Ми у Польщі» Світлані Мялик розповіла психотерапевтка Ніна Сем’янків.

Психологиня бізнесу Моніка Гоффман розповідає про трюки, які використовують маркетологи.

Z rodziną najlepiej wychodzi się na zdjęciach, жартують поляки. У Польсько-українському розмовнику підказуємо, як звертатися до дальших родичів.

Поляки та українці обговорили безпеку, міграцію, бізнес та відбудову на Третьому польсько-українському форумі майбутнього-2025. Серед ключових тем - боротьба з дезінформацією. На події побувала журналістка Світлана Мялик.

Як ми пізнаємо світ, оцінюємо події та приймаємо рішення під впливом алгоритмів, заражених Росією, - розповідають Марц Фіц, аналітик  фактчекінгового товариства «Демагог», і Максим Сієр, аналітиком фонду Infoops Polska. Розмовляла Сніжана Чернюк.

Вашингтон оновлює мирний план, Київ погоджує технічні правки, але Росія відкидає будь-які компроміси й намагається виграти час. Чому процес зупинився після зустрічі в Женеві, що насправді показав витік плівок і яку позицію займає Європа? Про це говоримо з Олексієм Мельником, співдиректором програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, Павелом Ковалем, головою Комітету у закордонних справах Сейму Польщі, та Томашем Сємоняком, міністр-координатор спецслужб Польщі. Ведучі: Лариса Задорожна та Олексій Бурлаков

У Дрогобичі завершилася «Друга осінь» – дводенний захід, присвячений пам'яті видатного письменника і художника Бруно Шульца, уродженця Дрогобича. Шульц народився, творив і загинув у цьому місті – його застрелив на вулиці гестапівський офіцер у 1942 році. «Друга осінь» – це назва оповідання Бруно Шульца, захід проводиться вже 24 роки, він був задуманий як форма відновлення та увічнення пам'яті про письменника в його рідному місті, а також для підтримання пам'яті про багатокультурну традицію Дрогобича та про все, що залишається прихованим в його історії та топографії. Слухайте репортаж Мар'яни Кріль із цієї події. Співрозмовники: організаторка події д-р Віра Меньок, літературознавець проф. Павел Прухняк, художник Антон Логов, літературознавець Данило Ільницький, письменник Гриць Семенчук, проф. Катажина Кучинська-Кошани.

Чи здатні США та союзники посилити економічний тиск на Росію, якщо вона відмовиться від переговорів? Які важелі реально працюють і чи можуть вони змусити Москву до поступок? В ефірі — економіст Олександр Крамаренко. Ведучий: Олексій Бурлаков

Польський військовий експерт, майор запасу Міхал Фішер пояснює, чому так званий мирний план США-Росії може стати небезпечним прецедентом, як Кремль використовує дипломатію як інструмент тиску та чому оборона України сьогодні означає оборону всієї Європи. Також розповідаємо, як Росія намагаєтсья впливати в Європі — від підкупу політиків до диверсії на залізницях. Запрошують автори та ведучі: Вікторія Машталер і Тарас Андрухович.

Польща запускає серію добровільних занять для цивільних, покликаних навчити базових дій під час надзвичайних ситуацій. Програма «Напоготові» вже зібрала понад 18 тисяч учасників, однак експерти сумніваються, чи здатна вона стати справжнім елементом системи цивільної оборони. Авторка: Христина Срібняк

УКРАЇНА І/ЧИ ЄС. Зеленський керує Україною з Ряшева, а ніякої війни проти України немає, - така дезінформація кружляє, серед іншого, у Словаччині, але вірять їй не всі. Проф. Кшиштоф Козьбял із Інституту європейських досліджень Ягеллонського університету розповідає про теперішню ситуацію в Словаччині, - у програмі Сніжани Чернюк.