Психологія злочину

Що таке фільтрація на мові окупантів? В яких умовах людям доводиться виживати? І чому російські загарбники не пропускали волонтерів в Маріуполь? У новому епізоді подкасту «Психологія злочину» розповідаємо історії волонтерів, яким довелось пережити геноцид проти українців на собі.

Зґвалтування є ще одним з поширених воєнних злочинів, які російські військові чинять на окупованих територіях. Чого вони намагаються досягти сексуальним насильством. Як фіксуються подібні злочини та чи можливо притягнути винних до відповідальності? Та як ці процедури регламентуються міжнародним правом?

Як російські війська продовжують нехтувати міжнародним правом та наносять авіаудари по цивільним об'єктам? Які покарання передбачені за ці воєнні злочині? Скільки ворог витрачає на це коштів та на який результат розраховує? Розбираємо у новому епізоді подкасту на прикладі найбільш масованих ударів по Україні.

Обстріли гуманітарних коридорів, перешкоджання похованням загиблих та депортації. Чому ці злочини є проявом геноциду проти українців? Як нищили та залякували мирних мешканців Київщини під час окупації? А також про появу стокгольмського синдрому та інші психологічні травми постраждалих. Продовжуємо аналізувати воєнні злочини росіян у новому епізоді подкасту «Психологія злочину».

Які злочини вчиняли російські військові в окупованих містах та селищах Київської, Чернігівської та Житомирської областей? Обшуки, залякування, тортури, сексуальне насильство, розстріли та інші знущання над мирними людьми. Як цю нелюдську жорстокість пояснюють психологи? Що довелося пережити мешканцям Бучі в період окупації? Та як відреагував світ на звірства росіян.

Станом на початок вересня 2022 року офісом генерального прокурора було зафіксовано понад 32 000 воєних злочинів з боку росіян. Хто і як розслідує воєнні злочини? Які основні поняття законів та звичаїв війни? Розслідування справи Вадима Шишимаріна, першого росіянина засудженого за воєнний злочин в Україні. Хід розслідування, коментарі експертів та вирок суду.

Здається, що у злочинців є все – робота, сім'я, улюблена справа, довірливе ставлення оточення, але це може бути лише прикриття. Серійні вбивці, маніяки, клептомани та домашні насильники досить часто не мають змоги зупинись і чинять протиправні дії. Як вдається їм втікати від слідства та переховуватись довгий час? Розбираємо чергову справу у фінальному епізоді першого сезону подкасту «Психологія злочину».

Історія про водія, який через мережу вирішив знайти пасажирів аби поїздка вийшла більш економічною. Але цей маршрут став для нього останній… Що стало причиною смерті водія? Як велося розслідування? Чому ця справа набула розголосу двічі?– слухайте у цьому епізоді. 

Під тиском домашнього насилля вагітна вбила свого чоловіка, однак одразу після зізналась у скоєному. Як тепер інкримінують такі справи – самооборона чи умисне вбивство? Як розпізнати домашнє насильство? Куди звертатись за допомогою? Все це у нашому епізоді.

Якщо вам подобається цей подкаст, можете підтримати його у голосуванні аудіо премії «Слушно»: https://megogo.net/ua/megogo_audio_awards?category=journalists_investigation

Екстремальна розвага «зачепінг» була особливо популярна в Україні з 2017 по 2019 рік. Люди піддавали себе небезпеці тим, що їздили на поверхнях потягів: підніжках, дахах, поручнях. Хтось цим заробляв, хтось – лише хотів отримати враження. Але найстрашніше – від нещасного випадку постраждав кожен третій любитель екстриму. Слухайте про це у новому епізоді подкасту «Психологія злочину».