Є ПИТАННЯ

Андрій Єрмак використав власний проєкт "Адвокат Плюс" для пом'якшення запобіжного заходу, з'ясували журналісти видання "Українська правда". Вони опитали військових щодо цієї ініціативи та дізналися, що розрекламована юридична допомога на практиці виявилася абсолютно фіктивною. Самі солдати зізналися, що після першого ж візиту юристів до частин тема повністю затихла, а жодної реальної користі армія не отримала. Військові називають цю програму нежиттєздатною та відвертою спробою пропіаритись.Військові не можуть відкрито критикувати цю ініціативу, бо чудово розуміють, що за зайві слова їх просто можуть "помножити на нуль", вважає журналіст Юрій Ніколов. За його словами, ця нібито благодійна допомога від Єрмака часто нагадує роботу шахрайських кол-центрів, де пафосні юристи "розводять" бійців на гроші.Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з редактором "Наші гроші" Юрієм Ніколовим на каналі "Є ПИТАННЯ".

Нова кампанія російського терору має на меті одне – паралізувати українську столицю ще до настання зими. У Києві та інших регіонах вже розпочалися аварійні відключення світла. А ДТЕК запроваджує перші графіки відключень у столиці. Як пише видання "The Economist", ескалація ударів по цивільних об'єктах та інфраструктурі є частиною плану Кремля з дестабілізації та поширення паніки. Журналісти зазначають, що більш забезпечені громадяни вже масово розбирають і бронюють заміські будинки навколо столиці як прихисток на випадок найгіршого сценарію. У приватних розмовах чиновники також прогнозують, що через постійні бомбардування та гібридні атаки певні райони міста можуть повністю спорожніти. При цьому ворог накопичив тисячі безпілотників та активно нарощує запаси балістичних ракет, маючи намір використати весь цей арсенал протягом найближчих двох місяців.І поки українці думають, як пережити майбутню зиму, американські переговірники розглядають можливість зняття санкцій з росіян в обмін на звільнення політичних в'язнів. За даними "The Atlantic", спецпосланець Дональда Трампа запропонував таку угоду, розраховуючи реінтегрувати Росію у світову економіку та отримати вигідні контракти на ресурси. Натомість в Україні такий підхід вважають вкрай ризикованим, адже торгівля не гарантує миру, а послаблення обмежень лише посилить військовий потенціал Москви.Про все це і не тільки – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Уряд відкрито попереджає про критичну нестачу коштів, через яку доведеться урізати видатки не лише на бруківку і парки, а й на підготовку до зими та будівництво укриттів. Країна стрімко наближається до моменту, коли Банковій доведеться обирати між справжніми реформами і руїною, в прямому і не прямому сенсах.Народний депутат Ярослав Железняк пояснює нинішню діру в бюджеті свідомим саботажем структурних змін та бездумними витратами влади на популізм та піар. За словами нардепа, держава має доступ до 29,5 мільярда від міжнародних партнерів, однак ці кошти заморожені через небажання Банкової проводити незалежні конкурси та перезавантажувати правоохоронні органи. Зараз перед керівництвом країни постала дилема – ухвалити антикорупційні закони та отримати гроші від заходу, або ж продовжувати покривати тіньові схеми "своїх" в умовах тотального дефіциту, каже нардеп. Про все це та багато іншого – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з народним депутатом Ярославом Железняком.  @ЗалізнийНардеп 

Кінець вересня 2026 року, а українська балістика від компанії Fire Point так і не полетіла. Головний конструктор і співвласник компанії Денис Штілерман обіцяв тестові удари по Москві ще влітку або щонайменше на початку осені, проте згодом ці терміни вкотре змістилися. Днями співзасновниця та директорка компанії Ірина Терех втрапила у медійний скандал, розповівши про реєстрацію торгової марки "Мілфтех", яка нібито має на меті підтримувати жінок і залучати їх в оборонний сектор. Суспільство обурилося відвертою вульгарністю назви та недоречністю таких жартів на тлі постійних обстрілів і відсутності обіцяної далекобійної зброї.Військовослужбовець Сергій Марченко назвав подібні жарти недоречними та наголосив, що цивільні гинуть кожен день і людей вже дістали порожні обіцянки. Журналіст Михайло Ткач додав, що такі комунікації свідчать про прірву між вигодонабувачами війни та звичайними постраждалими громадянами. Нагадаємо, керівник ЦПК Віталій Шабунін опублікував дані, згідно з якими за минулі півтора року компанія Fire Point отримала від держави 107,4 мільярда гривень лише на дрони. Народний депутат Ярослав Железняк додав, що насправді мова може йти про значно більші суми.Про все це і не тільки – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Після втечі генпрокурора Руслана Кравченка для Банкової наразі найвигідніше, аби він просто тихо сидів за кордоном і мовчав. За словами політолога Ігоря Рейтеровича, ексочільник ОГП був присутній на ключових закритих зустрічах, тому на Банковій можуть цілком серйозно побоюватися, що він завбачливо фіксував розмови і має власні "плівки". Десятки мільярдів європейських грошей наразі зависли через неухвалені закони щодо ДБР, антикорупційних органів та судів. Рейтерович вважає, що влада може спробувати проголосувати за лише найменш контроверсійні речі та "продати" їх Заходу під виглядом повноцінних реформ. На реальний конкурс на посаду генерального прокурора на Банковій навряд чи підуть, оскільки це лише рекомендація партнерів. Але навіть якщо їх зрештою змусять погодитися на конкурс, процес його проведення може розтягнутися на роки. І такий сценарій парламент та Офіс президента цілком влаштує, адже весь цей час відомством керуватиме тимчасовий керівник, який не поспішатиме підписувати незручні підозри.Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з політологом Ігорем Рейтеровичем у підсумках тижня.  @IhorReiterovych 

Під час візиту до США Володимир Зеленський провів напружену зустріч із головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. За даними видання Bloomberg, європейські посадовці висунули чітку умову: подальше фінансування України можливе лише після реальних кроків у боротьбі з корупцією та тіньовою економікою. Офіційно очільниця Єврокомісії також публічно наголосила, що рівень фінансової підтримки прямо залежатиме від швидкості ухвалення реформ у Верховній Раді. Натомість українська сторона просила допомогти закрити бюджетну діру в розмірі близько 30 мільярдів доларів, проте Захід наполягає на виконанні зобов'язань.Дуже показово: журналісти проєкту "Схеми" оприлюднили розслідування про те, що колишня теща ексгенпрокурора-втікача Руслана Кравченка у 2023 році інвестувала близько 670 тисяч доларів у будівництво елітної вілли в Дубаї. Сам Кравченко, як розповідає журналіст Михайло Ткач, виявилося, тікав з країни не на службовому авто, а на таксі преміумкласу. Але стало відомо, що днями з країни виїхав і заступник голови Офісу президента Олег Татаров. За інформацією журналістів "Української правди", метою цього візиту можуть бути негласні переговори з колишнім очільником прокуратури щодо нерозголошення чутливої інформації про роботу правоохоронної системи.Про все це і не тільки – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Наявність грошей більше не гарантує виходу під заставу фігурантам гучних справ НАБУ. Нардеп Вадим Столар та колишня заступниця Буданова і Єрмака Ірина Мудра не можуть внести багатомільйонні застави, оскільки банки масово відмовляються проводити їхні платежі. Вищий антикорупційний суд призначив Столару 300 мільйонів гривень застави без взяття під варту, яку той мав внести впродовж п'яти днів. Депутат гроші у строк не перерахував, однак НАБУ і САП поки не просять про його арешт, розуміючи, що суд усе одно відхилить клопотання, тому що Столар має необхідну суму, проте позбавлений технічної змоги її внести. Натомість Ірині Мудрій призначили 20 мільйонів гривень застави, але через відмову фінустанов проводити кошти вона вже майже місяць залишається в СІЗО.За даними "Дзеркала тижня", йдеться про відмову з боку 15 українських банків, підрозділи фінансового моніторингу яких вважають ці кошти ризиковими. Адвокати намагалися переказувати гроші навіть траншами по тисячі гривень, проте банки відхиляють і їх, а в окремих випадках розривають договори обслуговування. У приватних розмовах фінансисти посилаються на рекомендації Нацбанку не проводити застави у цих справах. Водночас у самому НБУ запевняють, що жодних прямих вказівок не давали, а причина відмов – небажання банків нести репутаційні ризики.Про все це і не тільки – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною

Зеленський вчергове обурився запитаннями про вибори в інтерв'ю західним ЗМІ та запевнив, що готовий провести їх "хоч завтра", але під час війни цього нібито не можна зробити ані відповідно до Конституції, ані до виборчого законодавства, ані до безпекової ситуації. Михайло Федоров в інтерв'ю "Українській правді" розповів, що ідею швидких виборів цієї осені на Банковій відкинули, коли Залужний і Буданов відмовилися не балотуватися. За словами Федорова, Зеленський спершу був готовий до перегонів, але через можливу участь генералів відмовився. Питання виборів знову почало лунати в суспільстві після того, як НАБУ викрило масштабну схему "кришування" кол-центрів серед вищих посадовців Генеральної прокуратури, після чого на той момент ще чинний генпрокурор Руслан Кравченко втік з країни на службовому авто. Він і досі не повернувся та, схоже, не планує.Голова фундації DEJURE Михайло Жернаков вважає, що якісна робота НАБУ та САП нарешті змінює правила гри в українській політиці. За його словами, коли з'являється реальна невідворотність покарання, майбутні політики чи бізнесмени вже тричі подумають, перш ніж іти у владу просто щоб красти. "Схематозники" тепер житимуть у постійному страху прослушки або того, що хтось зі спільників піде на угоду зі слідством, адже під удар потрапляють не лише організатори, а й усі бенефіціари та посередники.Про все це і не тільки – у розмові Олени Трибушної з головою фундації DEJURE Михайлом Жернаковим на каналі "Є ПИТАННЯ".

Після втечі Руслана Кравченка за кордон та чергової спроби атаки на НАБУ і САП Офіс генпрокурора отримав тимчасового очільника – виконання обов'язків поклали на керівника Хмельницької обласної прокуратури Антона Ковальського. У раніше опублікованому досьє ЦПК писав, що це черговий посадовець, призначений без конкурсу Русланом Кравченком, у якого "за класикою" більшість майна записана на родичів, а дружина є успішною бізнесвумен. Після гучних скандалів навколо масового оформлення інвалідності прокурорами на Хмельниччині, звідки й перевели нового очільника ОГП, запит на керівника із бездоганною репутацією знову було відверто проігноровано, йшлося у публікації.

Виконавча директорка ЦПК Дар'я Каленюк переконана, що за наявності політичної волі українські спецслужби здатні доставити ексгенпрокурора додому, проте влада панічно боїться його викривальних свідчень. Експертка додає, що провал реформи прокуратури вже коштував Україні заморожених 500 мільйонів євро допомоги від ЄС. За її словами, влада та силовики виймають мільярди тіньової ренти з економіки, доводячи країну до межі виживання, коли уряду не вистачає грошей навіть на виплати військовим.

Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з виконавчою директоркою ЦПК Дарією Каленюк.

Віталій Портников про втечу генпрокурора, закон Грема і крах Трампа

Лідер президентської фракції Давид Арахамія міг усіляко допомагати врятувати від звільнення генпрокурора Руслана Кравченка і навіть погрожував підозрами керівникам НАБУ та САП прямо на Банковій, йдеться у новій статті журналіста Михайла Ткача на "Українській правді". Журналіст припускає, що така відчайдушна підтримка пояснюється тим, що Арахамія міг боятися стати наступним, кому антикорупційні органи вручать підозру у справі про депутатські зарплати в конвертах. Тим часом Вищий антикорупційний суд дозволив зняти електронний браслет з ексголови Офісу президента Андрія Єрмака через нібито загрозу його здоров'ю. І хоча частина соцмереж одразу вибухнула підозрами про підготовку ще однієї втечі, інші іронізують, що українцям не може так пощастити.

На оприлюднених НАБУ плівках операції "Феміда", де посадовці Офісу Зеленського обговорюють масштабне захоплення чужих активів, фігурує ціла низка суддів, яких впливові чиновники Банкової називають своїми "рабами". Ці плівки вкотре доводять критичну необхідність незалежного органу суддівського врядування – Вищої ради правосуддя. Давні глядачі каналу пам'ятають, як у серпні 2022 року, у найважчі перші місяці повномасштабного вторгнення, ми пильно стежили за цією багатостраждальною реформою. Саме тоді суспільству вдалося добитися того, щоб відбір проходив за участі міжнародників, і вперше провести до ВРП представника громадського сектору – адвоката Романа Маселка. Наразі його каденція завершилася, а наступний склад ВРП ризикують формувати вже без міжнародних експертів, що загрожує судовій системі серйозним відкатом назад і поверненням старих практик.

Про все це і не тільки в інтерв'ю Олени Трибушної з адвокатом, ексчленом Вищої ради правосуддя Романом Маселком на каналі "Є ПИТАННЯ".

Верховна Рада офіційно відправила у відставку генерального прокурора Руслана Кравченка, який напередодні на службовому авто втік за кордон. Перед перетином кордону Кравченко встиг підписати повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та відправив йому цей документ через "Укрпошту". Наразі запис щодо цієї підозри у ЄРДР вже скасовано з позначкою "помилково".

Народний депутат Ярослав Железняк переконаний, що виїзд посадовця такого рівня не міг відбутися без неформального погодження з Офісом президента. Нардеп відзначає абсолютну байдужість більшості депутатів до цієї "інституційної ганьби". За словами Железняка, принципова робота антикорупційних органів остаточно знищила ілюзію політичного "даху" Банкової, через що влада стикнулася з тотальним кадровим голодом – наразі немає жодного охочого добровільно сісти в крісло генпрокурора. Єдиним шляхом порятунку він називає негайне ухвалення закону про незалежний конкурсний відбір очільника ОГП.

Про все це та багато іншого – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з народним депутатом Ярославом Железняком @ЗалізнийНардеп

Візит спеціальних посланців Дональда Трампа – Стіва Віткофа та Джареда Кушнера – до Києва збігся в часі з новою спецоперацією НАБУ та САП проти топ-посадовців Офісу Генерального прокурора, у ході якої викрили схеми системного "кришування" нелегальних кол-центрів посадовцями ОГП, що фактично затьмарило увагу до приїзду американців.

Дипломат і колишній посол України у США Валерій Чалий вважає, що кулуарна дипломатія американських посланців є першочергово елементом передвиборчої кампанії у Сполучених Штатах і вона не здатна змінити позицію Кремля без реального санкційного тиску. На його думку, Москва прагне лише паузи для перегрупування, а не стабільного миру. Коментуючи внутрішньополітичну кризу, дипломат наголосив, що "половина Банкової ходить із браслетами", що є як свідченням системних проблем, так і наслідком роботи незалежної антикорупційної системи. Чалий переконаний, що надмірна централізація влади, кадрова політика за принципом особистої лояльності та відсутність стримувальних балансів створюють суттєві загрози для керованості державою під час війни.

Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з дипломатом Валерієм Чалим на каналі "Є ПИТАННЯ".

Уночі 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко залишив територію України, заявивши про нібито робоче відрядження. Перед втечею за кордон він підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу щодо подій 20-річної давнини, а також особі з оточення керівника САП. В Офісі президента поспішили відхреститися від дій вже генпрокурора, назвавши це "самодіяльністю", і лише вранці передали до парламенту подання на його звільнення – попри те, що заява про звільнення Кравченка була ще тиждень тому.

Керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін вважає, що втеча генпрокурора не могла відбутися без відома Банкової, адже влада мала цілий тиждень на його відсторонення. На його думку, такі дії можуть бути частиною ширшого плану команди президента з дискредитації та знищення незалежних антикорупційних органів. Шабунін наголошує, що цей скандал завдає катастрофічного удару по репутації України перед західними партнерами саме в той момент, коли держава критично залежить від їхньої фінансової допомоги. Керівник ЦПК переконаний, що єдиний вихід із цієї кризи – це негайне ухвалення закону про прозорий конкурсний добір на посаду генерального прокурора.

Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з керівником "Центру протидії корупції" Віталієм Шабуніним.

Звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка, яке парламент ще не затвердив, та його заступниці Марії Вдовиченко без вручення офіційних підозр є лише спробою Банкової збити градус суспільного обурення, і наразі фігурантам нічого не заважає безперешкодно виїхати з країни, вважає редактор проєкту "Наші гроші" Юрій Ніколов. Крім того, через витік інформації напередодні обшуків НАБУ посадовці отримали час на знищення доказів проти себе.

Новий закон про кол-центри позбавлений сенсу, адже кримінальних статей для покарання шахраїв вистачало й раніше, вважає Юрій Ніколов. За його словами, головна проблема полягає не у відсутності законодавства, а в безпосередньому "дахуванні" цього багатомільярдного бізнесу впливовими силовиками. Ставки у цьому секторі зросли настільки, що за контроль над ним почали буквально ліквідувати конкурентів, про що свідчать страшна розправа з Ігорем Комаровим на Балі та замах на олігарха Єрмолаєва у Монако.

Чому Зеленський вирішив так швидко позбутися генпрокурора? Чи отримає Руслан Кравченко офіційну підозру після остаточної втрати посади? Який зв'язок між замахом у Монако та інтересами українських правоохоронних структур? Чи здатна загроза фінансового колапсу змусити топ-посадовців відмовитися від корупційних схем?

Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з редактором "Наші гроші" Юрієм Ніколовим на каналі "Є ПИТАННЯ".

В гостях на "Є ПИТАННЯ" голова антикорупційного центру "Межа" Мартина Богуславець заявила, що відставка генпрокурора Руслана Кравченка не вирішила ключової проблеми, а сам Офіс генпрокурора називає "офісом організованої кримінальної злочинності". За її словами, згідно з опублікованими плівками НАБУ, керівництво відомства не просто закривало очі на масштабну корупцію, а повністю підім'яло під себе ринок шахрайських кол-центрів і особисто "кришувало" цей бізнес. Богуславець вважає, що свої посади мають негайно залишити і заступники Кравченка. Поведінку самого генпрокурора Богуславець пов'язує зі страхом та спробами знищити докази. Вона зазначає, що під час обшуків він переховувався від НАБУ, палив документи та міняв телефони.

Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з головою антикорупційного центру "Межа" Мартиною Богуславець.

Увечері 7 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко подав у відставку, хоча ще вдень публічно заперечував такі наміри. За інформацією ЗМІ, цьому кроку передувала тривала зустріч в Офісі президента, де проти звільнення очільника прокуратури виступав голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Нагадаємо, кадрові рішення ухвалили на тлі гучної спецоперації НАБУ та САП "карфаген", у ході якої викрили масштабну корупційну схему прикриття нелегальних кол-центрів посадовцями Офісу генпрокурора.

Заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан вважає відставку єдиним способом для Банкової зменшити політичну шкоду від цього скандалу. За її прогнозами, антикорупційні органи цілком можуть вручити Руслану Кравченку офіційну підозру, якщо не за організацію схеми, то через ймовірне незаконне збагачення. За словами юристки, через витік інформації та спроби фігурантів втекти НАБУ змушене було провести затримання поспішно, що завадило детективам задокументувати більше доказів безпосередньо на Кравченка. Експертка переконана, що посаду має негайно залишити і перша заступниця генпрокурора Марія Вдовиченко.

Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з заступницею виконавчого директора ЦПК Оленою Щербан

За даними прокурорів САП, озвученими в суді, посадовець Офісу генпрокурора Сергій Кропива (на плівках – "Канцлер") намагався монополізувати контроль над усіма кримінальними провадженнями щодо шахрайських кол-центрів. Механізм працював за таким принципом – тих, хто відмовлявся платити, жорстко пресували, а лояльних звільняли від переслідувань. За інформацією джерел "Дзеркала тижня", до системи тіньового "єдиного вікна" для збору данини були залучені представники СБУ, ГУР, Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, прокуратури, Держфінмоніторингу та Держприкордонслужби. Гроші переважно збирали представники СБУ, після чого їх розподіляли між усіма структурами. Викриття мережі детективами НАБУ пов'язують із порушенням балансу. Стверджується, що після призначення генпрокурором Руслана Кравченка частку прокуратури з кожної точки вирішили збільшити з 3 до 7 тисяч доларів, а загальну щомісячну "абонплату" підняти з 20 до 24 тисяч. Це збільшило загальний тіньовий ринок поборів із понад тисячі точок до 24 мільйонів доларів на місяць і викликало спротив частини нелегального "бізнесу".

Про все це і не тільки – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною

Наслідки нещодавньої сутички між співробітниками СБУ та ГУР у Києві продовжують провокувати дискусії щодо можливих кадрових рішень та боротьби за вплив усередині силового блоку. Політолог Ігор Рейтерович вважає, що конфлікт спецслужб може бути використаний для обмеження апаратного впливу Кирила Буданова та нівелювання його політичних перспектив. За оцінкою експерта, відсутність швидкої публічної реакції президента на цю суперечку вказує на послаблення контролю Банкової над силовими структурами. Водночас керівництво держави втрачає важелі впливу і на парламент: частина депутатів зі "Слуги народу" відмовляється виконувати вказівки Офісу президента та голосувати за непопулярні рішення, не бажаючи брати на себе політичну відповідальність.

Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з політологом Ігорем Рейтеровичем у підсумках тижня. (@IhorReiterovych).

00:00 Вступ. Хроніки "політборделю" – головні абсурди тижня

03:25 Крісло Буданова хитається? Конфлікт СБУ та ГУР

10:04 "Свої ж кинули": чому ОП залишив Мудру в СІЗО

16:47 Війна спецслужб: чому Зеленський втратив монополію на силу та боїться втручатись

20:13 Бунт у Раді: депутати саботують голосування?

25:09 Арахамія захищає дисертацію

31:27 Люди Трампа їдуть у Київ: Китай дотискає Путіна до переговорів

Колишня заступниця голови Офісу Президента Ірина Мудра вже понад тиждень перебуває у Лук'янівському СІЗО, не маючи змоги сплатити 20 мільйонів гривень застави. Напередодні Апеляційна палата ВАКС залишила її під вартою, проте під час засідання з'ясувалося, що адвокат Мудрої подав скаргу без її відома, принаймні за її версією, та проігнорував суд. Народний депутат Ярослав Железняк зазначає, що дивна поведінка адвокатів Ірини Мудрої може свідчити про серйозне занепокоєння в Офісі Президента. За його словами, керівництво боїться, що ексзаступниця піде на угоду зі слідством і розповість, хто саме давав їй вказівки збирати гроші на викуп з-під варти міністра Галущенка.

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради розслідує ймовірний вплив Банкової на націоналізований "Сенс Банк". За попередніми даними комісії, фінустанову могли використовувати для тіньових фінансових операцій, про що імовірно знало керівництво уряду та Нацбанку.

Про все це та багато іншого – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з народним депутатом Ярославом Железняком @ЗалізнийНардеп

❗️ ГУР ПРОТИ СБУ! БУДАНОВ у люті?! | Операція "ХАКНУТИ" САП стартувала?!

🫠 Сьогодні вночі та зранку у Києві сталася перестрілка між співробітниками СБУ та ГУР. Прямо посеред житлового масиву розгорнулися збройні розбірки із залученням спецтехніки, через що поліції довелося перекривати рух вулицями.

😳 Протягом дня версії сторін кардинально розійшлися. Спершу в СБУ пояснили застосування зброї підрозділом "Альфа" тим, що запобігали теракту ФСБ і зіткнулися з опором. У ГУР ситуацію офіційно не коментували. Натомість, за версією адвокатів заступника командира підрозділу РДК Степана Каплунова, конфлікт спалахнув через спробу СБУ позапроцесуально його викрасти.

💁‍♂️ Пізніше ситуацію прокоментував голова Офісу президента та колишній очільник ГУР Кирило Буданов, заявивши, що ніхто не має права безкарно викрадати військовослужбовців та відкривати вогонь на вулицях міст. А радник президента з комунікацій Дмитро Литвин повідомив, що Володимир Зеленський "наїхав на керівників відповідних структур" і вимагав "дати інформацію суспільству, бо структури мовчали".

Негласні причини цього конфлікту між відомствами можуть лежати набагато глибше. Військовослужбовець ГУР Руслан Каганець написав про все це так: “Конфлікти між СБУ та ГУР були постійно". І нагадав, що перший гласний стався після того, як бійці "Альфи" ліквідували агента ГУР Дениса Кірєєва у 2022 році.

🔺 Через що насправді сталася стрілянина між силовиками?

🔺З чого почалася непублічна "війна" між СБУ та розвідкою?

🔺 Як відреагували на цей інцидент на Банковій?

🔺 Хто і як планує не допустити переобрання Клименка керівником САП?

Ексзаступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра продовжує перебувати в СІЗО, оскільки визначену судом заставу в розмірі 20 мільйонів гривень досі не внесли. За неофіційними даними, потенційним поручителям пропонують премію у 30-50% за надання "чистих" легальних коштів, однак збір зупинився. Ймовірною причиною такої ситуації є нещодавні заяви антикорупційних органів щодо ретельної перевірки джерел походження грошей, якими оплачують вихід фігурантів резонансних справ, що відлякує охочих допомогти. Водночас інший фігурант "плівок" НАБУ, Максим Микитась, під час судового засідання заявив про скрутне матеріальне становище, через яке він нібито змушений закладати в ломбард власні колекційні годинники.

У Вищому антикорупційному суді розпочалося підготовче засідання у справі народної депутатки Юлії Тимошенко, яку НАБУ та САП звинувачують у спробі підкупу парламентарів. Під час обшуків у її кабінеті детективи вилучили пакунки з готівкою, які стали речовим доказом. Сама Тимошенко відкидає всі звинувачення, називаючи справу політично вмотивованою та замовною. Захист Тимошенко наполягає на тому, що ключовий доказ обвинувачення – аудіозапис розмов – є повністю сфальшованим, а слідство свідомо уникнуло фіксації безпосереднього факту передачі грошей.

Чому зупинився збір коштів на заставу для Ірини Мудрої? Які докази НАБУ у справі Юлії Тимошенко захист називає сфальшованими? Які ключові законопроєкти провалили у парламенті? Що запропонував директор ЦРУ Кремлю? Чого насправді боїться Путін?

Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Сьогодні в гостях на "Є ПИТАННЯ" головний антикорупційний прокурор країни Олександр Клименко. Поговорили про деталі останніх гучних розслідувань, колишніх і майбутніх фігурантів плівок НАБУ, масштабні схеми серед вищого керівництва держави та безпрецедентний тиск на НАБУ та САП. Зокрема, обговорили роль Кирила Буданова в останньому корупційному скандалі за участю його заступниці Ірини Мудрої та інших топчиновників, звідки насправді велася прослушка на Банковій і чи є у НАБУ таємні агенти під прикриттям. Що роблять детективи, якщо на записах лунає ім'я чинного президента, які сценарії можливі після завершення каденції Володимира Зеленського. Чи дійсно Андрій Єрмак віддавав особисту вказівку посадити керівника САП. Хто і як допомагав ліквідовувати НАБУ у 2025 році та що Михайло Федоров казав про це президенту. Як зараз силовики залякують суддів. Чи реально повернути в Україну Тимура Міндіча та що станеться з усіма цими справами, якщо владі таки вдасться взяти САП під ручне управління. Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з керівником САП Олександром Клименком.

Журналіст та розслідувач Юрій Ніколов вважає, що Офіс Президента дедалі більше нагадує організоване злочинне угруповання зі своїми "донами" та "консельєрі". Спираючись на матеріали НАБУ, він зазначає, що та ж Ірина Мудра виконувала роль лише чергового посередника, якому доручили "витягнути" з СІЗО ексміністра Галущенка. Ніколов наголошує, що справжнього "боса мафії" немає на жодних плівках НАБУ. Як і в класичних "злочинних синдикатах", він ніколи не віддає накази безпосереднім виконавцям, а діє виключно через наближених радників, щоб повністю убезпечити себе. Утім, цю кругову поруку цілком можуть порушити більш дрібні фігуранти корупційних справ – щойно вони зрозуміють, що верхівка кинула їх напризволяще, то швидко почнуть давати покази антикорупційним органам. Фігуранти плівок НАБУ почнуть давати свідчення проти свої босів? Чи зможуть знайти "чисті" гроші на заставу для Ірини Мудрої? Чи загрожує Герману Галущенку повернення до СІЗО? Хто з топпосадовців може таємно працювати на НАБУ?Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з редактором "Наші гроші" Юрієм Ніколовим на каналі "Є ПИТАННЯ".

За даними видання hromadske, яке оприлюднило матеріали судових ухвал зі слідчими даними НАБУ, чинний очільник Офісу Президента Кирило Буданов може фігурувати як організатор схеми легалізації коштів для застави за Германа Галущенка. Згідно з опублікованими фрагментами розмов фігурантів, посадовець нібито контролював отримання мішків готівки від Тимура Міндіча, безпеку перевезення яких забезпечувала охорона ГУР.Народний депутат Ярослав Железняк наголошує, сама лише згадка чийогось прізвища в матеріалах слідства не дорівнює автоматичній підозрі. Проте керівник Офісу президента Кирило Буданов не має жодного імунітету перед НАБУ і повинен публічно пояснити свою роль у цій історії та дати відповідь, чому фігуранти плівок обговорюють його причетність до організації викупу від Міндіча, а також – хто віддавав наказ спецпризначенцям ГУР супроводжувати мішки з готівкою. Железняк переконаний, що фігуранти рятували Галущенка із СІЗО виключно для того, щоб він не здав інших учасників оборудки.Чи дійсно Кирило Буданов фігурує на плівках НАБУ? Чи може керівник ОП отримати офіційну підозру? Скільки коштує викуп із СІЗО та як влаштований "корупційний кешбек"? Як новий закон може назавжди зламати схеми з "відмивання" грошей для застав? Чому антикорупційний комітет Ради заблокував критично важливі для євроінтеграції закони? Про все це та багато іншого – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з народним депутатом Ярославом Железняком ‪@ЗалізнийНардеп‬

Увагу від "мішків із грошима" та арешту ексзаступниці Єрмака та Буданова Ірини Мудрої ненадовго відволікла велика геополітика – таємний візит до Москви очільника ЦРУ Джона Реткліффа. Востаннє директор американської розвідки особисто відвідував Росію ще у листопаді 2021 року, коли Вільям Бернс приїжджав застерегти Кремль від масштабного вторгнення. Як повідомляли західні медіа, Вашингтон навіть попросив Київ утриматися від дронових атак по російській столиці на час перебування там посадовців США. Пізніше Дональд Трамп назвав цю поїздку "частиною рутини", додавши, що США активно працюють над завершенням війни в Україні і з візиту "може щось вийти". Своєю чергою речник Путіна Пєсков заявив, що зустріч була пов'язана виключно з "контактами спецслужб".Дипломат та ексголова МЗС Володимир Огризко вважає американське прохання щодо тимчасової тиші над Москвою позитивним сигналом – це прямий доказ того, що Захід реально оцінює та рахується з ударними можливостями України. Аналізуючи мотиви самого візиту Реткліффа, експерт відкидає версії про спроби домовитися щодо Ірану чи обміну полоненими. На його переконання, очільник ЦРУ приїхав особисто попередити Путіна про наслідки подальших диверсій і провокацій проти країн НАТО та дати зрозуміти, що терпіння союзників вичерпується і вони здатні боляче відповісти.Що насправді директор ЦРУ передав у Кремль? Чи можливо реально організувати вибори під час війни? Чи продовжить Захід виділяти грошову допомогу на тлі корупційних скандалів в Україні? Скільки ще зможе протриматися російська військова економіка? За яких умов стануть можливими справжні мирні переговори? Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з дипломатом та ексголовою МЗС Володимиром Огризком на каналі " Є ПИТАННЯ".

Ексзаступницю голови Офісу Президента Ірину Мудру вивели із зали суду під конвоєм та в наручниках. Суд обрав їй запобіжний захід із заставою у 20 мільйонів гривень – це в сім разів менше від суми, яку вимагала САП. Символічно, що рік тому на День Незалежності посадовиця отримувала орден княгині Ольги, а нині отримала підозру в рейдерстві та відмиванні грошей. Тепер захист намагається перекласти провину: адвокати та сама Мудра запевняють, що екснардеп Максим Микитась – інший фігурант плівок НАБУ в операціях "Форест Гамп" та "Феміда" – маніпулював нею та використовував у власних інтересах. Готівку для внесення застави за ексміністра Галущенка Мудрій міг передати бізнесмен Тімур Міндіч. Таку версію прокурор САП озвучив на паралельному судовому засіданні щодо керівника "Сенс Банку", через який і відмивали ці кошти.Хто зголосився взяти Ірину Мудру на поруки? Де вона планує шукати 20 мільйонів на заставу? Як на цей корупційний скандал відреагували західні посли?Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

"Найбільше в останніх злитих плівках НАБУ вражають не мішки з грошима, а абсолютний цинізм влади та обговорення рейдерства прямо в будівлі Офісу Президента", – наголошує дипломат Лана Зеркаль. За її словами, цей корупційний скандал став ідеальним подарунком для Росії, який може коштувати нам західної підтримки. Надзвичайний і Повноважний Посол переконана, що Європа не утримуватиме "кримінальний анклав", тому фінансування відтепер залежатиме від жорсткого виконання вимог Заходу. Якщо влада продовжить блокувати реальні реформи ДБР та судів, керуючись інстинктом самозбереження, вже восени уряд постане перед загрозою залишитися без грошей на виплати зарплат, зокрема військовим, і пенсій.Що показали нові плівки НАБУ? Чи здатні вибори реально перезавантажити систему? Як нові корупційні скандали вплинуть на західне фінансування? Чи готова країна до нової зими? Як на Банковій зробили ідеальний подарунок Путіну? Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з дипломатом та членом координаційної ради Ukraine Facility Platform Ланою Зеркаль.

За інформацією журналіста "Української правди" Михайла Ткача, колишня заступниця голови Офісу Президента Ірина Мудра вважає, що оприлюднені НАБУ аудіозаписи розмов таємно здійснював інший фігурант цих плівок та за сумісництвом її співмешканець Максим Микитась. У НАБУ і САП цю версію заперечують: "Вони просто не можуть визнати нашу майстерність", – сказали в антикорупційних органах. Якщо перша частина розслідування під назвою "Форест Гамп" стосувалася легалізації коштів, внесених як застава за колишнього міністра енергетики та фігуранта іншої операції "Мідас" Германа Галущенка, то друга частина – "Феміда" – можливо, дає відповідь, звідки саме ці гроші дістали. За даними слідства НАБУ та САП, фінанси могли бути отримані внаслідок масштабного рейдерства: у 2025 році група осіб під керівництвом Вадима Столара та Максима Микитася за участю заступниці голови Офісу президента Ірини Мудрої та представників Мін'юсту захопила активи двох підприємств на 248 млн грн, а також територію колишнього заводу "Арсенал" вартістю понад 500 млн грн. Але це все це може бути початком ще більш сенсаційної історії. За даними видання "Українська правда", Кирило Буданов може стати наступним фігурантом розслідування НАБУ щодо ймовірного відмивання коштів для застави Галущенку – як людина, яка могла безпосередньо віддавати вказівки Ірині Мудрій. "Буданов білий ходить після публікації плівок. Ні з ким не зустрічається зі сторонніх", – цитує Ткач спірозмовника з ОП. Подальший хід розслідування значною мірою залежатиме від свідчень Ірини Мудрій, а отже – від того, чи внесуть за неї заставу. Джерела УП у бізнесових колах переконують, Буданов вже займається цим питанням. Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Після публікації аудіозаписів НАБУ в рамках операцій, які відомство назвало "Форест Гамп" та "Феміда", де колишня заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра говорить: "Він каже: "Дивіться, неправильний підхід. Корупцію потрібно систематизувати і контролювати"", у суспільства з'явилося важливе запитання: ким є цей таємничий "ВІН". А за словами детективів – саме ця особа контролює кожен етап оборудки. В Офісі президента наразі утримуються від пояснень та не відповідають на запити медіа щодо того, чи був глава держави особисто обізнаним із процесом тіньового збору 150 мільйонів гривень для порятунку ексміністра.Вказівку збирати готівку міг дати лише безпосередньо президент, оскільки посадовці такого рівня не діяли б без його відома, вважає керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Експерт вказує на системні кроки влади, спрямовані на встановлення контролю над САП та НАБУ, саботаж євроінтеграційних законів у парламенті та сприяння корупціонерам з боку Держфінмоніторингу. Чи дійсно Зеленський фігурує у нових "плівках" НАБУ? Чому євроінтеграційні антикорупційні закони раптово зникають із порядку денного парламенту? Та що становить більшу загрозу для країни: проведення виборів під час війни чи збереження чинної системи управління?Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з керівником "Центру протидії корупції" Віталієм Шабуніним.

Сьогодні Верховна Рада повернулася з місячних літніх канікул. Під будівлею парламенту депутатів зустріли мітингувальники, які виступають за повернення на посаду звільненого Михайла Федорова. Воююча країна цілий місяць залишалася без повноцінного очільника Міноборони – як пожартував з трибуни парламенту нардеп Ярослав Железняк, напевно, про кадрові плани знала лише "одна Вероніка Феншуй, але у неї там Меркурій ретроградний був". Зрештою під кінець дня інтрига остаточно розв'язалася: до Ради офіційно надійшли подання президента Володимира Зеленського про призначення Євгена Хмари міністром оборони, а Андрія Сибіги – очільником МЗС. Спікер Руслан Стефанчук підтвердив отримання документів та заявив, що їх розглянуть найближчим часом.Народна депутатка від фракції "Голос" та членкиня оборонного комітету Соломія Бобровська в нашому ефірі зазначила, що підтримає кандидатуру Хмари, проте досі не розуміє відставки Федорова після ледь пів року роботи. Його раптове звільнення, через яке оборонне відомство цілий місяць працювало на "холостих оборотах", депутатка назвала "свідомою диверсією". За словами Бобровської, Євген Хмара переймає напрацювання Федорова та працюватиме зі змішаною командою, але головне побоювання зараз – аби влада просто не "використала і викинула" фахового військового заради чергових політичних ротацій, сказала Бобровська. На запитання, чи вистачить голосів за призначення Хмари, депутатка відповіла, що сюрпризів не буде і за призначення Хмари у залі набереться понад 226 голосів.Чи вистачить у Раді голосів за призначення Євгена Хмари очільником Міноборони? Чи є у нього конкретний план війни? Чи залишаться люди з команди Михайла Федорова працювати в Міноборони? Які головні ризики чекають на Хмару на посаді міністра оборони?Про все це та багато іншого – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з членкинею Комітету ВРУ з питань нацезпеки, оборони та розвідки Соломією Бобровською.

Цими вихідними Андрій Єрмак вчергове зганьбився, використавши військових задля власного піару. Підрозділ "Хартія" опублікував допис про юридичну співпрацю з ним, що очікувано викликало хвилю обурення в мережі та серед лідерів думок. Паралельно з цим видання "Дзеркало тижня" повідомило про можливу підготовку другої підозри колишньому главі Офісу президента від НАБУ та САП. За даними джерел, цього разу нібито йдеться не про відмивання коштів, а про незаконне збагачення, а слідство наразі активно досліджує біологічні сліди та ДНК на предметах, які вилучили під час обшуків в одній із квартир Міндіча.Народний депутат Ярослав Железняк зазначає, що ці експертизи можуть стосуватися багатьох інших, ще не до кінця розшифрованих тіньових проєктів із "плівок Міндіча" – таких як "Манхеттен" чи "Проєкт 23". За його словами, НАБУ володіє величезним масивом матеріалів щодо роботи тодішніх "бекофісів", які використовували серйозні методи конспірації. До яких наслідків призводять спроби Єрмака піаритися за рахунок військових? Чи може ексголова ОП отримати нову підозру від НАБУ та САП? Чи наважиться Рада "зламати" закон заради призначення Хмари в Міноборони? Чому частина депутатів не підтримає кандидатуру Хмари? Кого Банкова розглядає на посаду посла України у США?Про все це та багато іншого – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з народним депутатом Ярославом Железняком ‪@ЗалізнийНардеп‬

Скандальні слова Полякової – це радше емоційний хайп та нерозуміння реалій, за які не варто чекати реакції від СБУ, оскільки співачка не атакувала владу персонально, зазначає політолог Ігор Рейтерович. Оцінюючи політичні амбіції діячів шоу-бізнесу чи спорту, експерт підкреслює, що без управлінського бекграунду вони навряд чи матимуть значні президентські рейтинги. Аналізуючи ситуацію довкола Міноборони, Рейтерович стверджує, що Банкова вважає будь-який відкат назад проявом слабкості, тому не поверне Михайла Федорова попри вуличні протести. Також на думку політолога Банкова максимально відтягуватиме питання виборів, оскільки відмовилася від формату швидкого "плебісциту довіри" після того, як не отримала гарантій неучасті від Валерія Залужного та Кирила Буданова.Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з політологом Ігорем Рейтеровичем (‪@IhorReiterovych‬).

Вже рівно місяць Міністерство оборони України залишається без постійного очільника через рішення Зеленського, що в розпал літньої кампанії ставить на паузу критично важливі процеси забезпечення війська. Рішення перекинути туди тимчасового голову СБУ Євгенія Хмару, аби збити хвилю протестів після усунення Федорова, лише посилило стан інституційної невизначеності. Однак відставка Федорова породила не лише хаос в оборонному відомстві. Цей крок запустив величезну ланцюгову реакцію кадрових перестановок і переділу сфер впливу у всьому силовому блоці.Як зазначають джерела видання "Українська правда", ця ситуативна рокировка дозволила Офісу президента нарешті віддати Службу безпеки під фактично одноосібний контроль Олександра Поклада. Журналісти стверджують, що новий очільник спецслужби, готовий до виконання "не зовсім легальних" доручень, вже почав вибудовувати власну вертикаль та зачищати регіональні управління. Водночас системні зрушення торкнулися й інших органів. Зокрема, за даними співрозмовників УП у правоохоронних колах, новий очільник ГУР Олег Іващенко розпочав активну кампанію з усунення людей Кирила Буданова, тісно координуючи свої дії з СБУ. Тим часом, як стверджує видання, вплив заступника голови ОП Олега Татарова, на якого у Зеленського накопичувалося обурення через гучні скандали, парадоксальним чином лише зріс після того, як МВС очолив його давній земляк і товариш.Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

У липні віцепрезидент США Джей Ді Венс особисто попросив українську владу припинити удари по нафтових танкерах, що завантажуються на російських терміналах Каспійського трубопровідного консорціуму в Новоросійську. Київ погодився на ці обмеження в сподіванні отримати ліцензії на виробництво ракет для систем Patriot, пише Financial Times. Проте американські партнери досі гальмують передачу технологій.Схоже, ця домовленість не поширювалася на інші об'єкти. Reuters повідомило, що зерновий термінал у Новоросійську зупинив роботу після нічної атаки. Порт атакували реактивні дрони "Паляниця", ракети "Нептун" та морські дрони. Нашою стороною офіційно підтверджено влучання по позиціях ППО, причалах та інфраструктурі морського порту. Загалом російські Z-блогери вже відкрито називають дії українців в Азовському та Чорному морях справжньою катастрофою для своєї морської логістики. Усе це збіглося з піком паливної кризи в РФ, через яку Кремль обмежив продаж бензину в 16 регіонах та змушений імпортувати пальне з Індії.Чому США захищають нафтові танкери у Новоросійську? Що заважає Україні отримати ліцензії Patriot? Які наслідки нічної атаки на Новоросійськ? Чому Z-патріоти волають про катастрофу в Чорному морі? Як Путін зганьбився біля порожньої АЗС? Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Ексголовком Валерій Залужний продовжує очолювати політичні рейтинги довіри, залишаючись ключовим потенційним конкурентом чинного президента на гіпотетичних виборах. Його підтримка залишається стабільно високою попри власні суперечливі публічні заяви, скандали довкола дисертації та списання через ВЛК, а також рішення Володимира Зеленського відправити його послом до Лондона. Сам Залужний досі публічно не заявив, на яке місце і крісло претендує в політиці, хоча, можливо, саме ця мовчанка працює не всупереч, а завдяки. У цьому випуску аналізую одну з нечастих публічних розмов Залужного, яка дає можливість скласти об'єктивне враження про його реальні погляди та про те, як він мислить.В інтерв'ю дипломату Валерію Чалому (повне інтерв'ю 👉 https://youtu.be/sdLgP7P1NWE?si=HeBsqEtQA6wPAfsS) тут ексголовком прояснив свою нещодавню заяву щодо НАТО: з його слів стає зрозуміло, що він вважає військові доктрини Альянсу безнадійно застарілими, а сам блок – нерелевантним сучасним геополітичним викликам. Також він жорстко прокоментував майбутню роль нашої держави в європейській безпеці, застерігши партнерів від спроб перетворити ЗСУ на своєрідну ПВК, яка захищатиме континент виключно українським ресурсом. Окремої уваги заслуговують його думки про неминучість нової "Ялти" – ексголовком заявив, що війна на виснаження змусить світ іти на глобальний переділ порядку, де і Україна, і Росія отримають територіальні рішення, якими будуть стовідсотково незадоволені.Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Вищий антикорупційний суд дещо пом'якшив запобіжний захід для ексголови ОП Андрія Єрмака, дозволивши йому виїжджати за межі столиці попри наявність електронного браслета. Як стало відомо під час судового засідання, судді пішли на поступки через відповідні клопотання низки військових командирів – і це попри категоричні заперечення антикорупційної прокуратури. Відтепер фігурант має законне право відвідувати низку прифронтових регіонів, зокрема Донецьку, Запорізьку, Харківську та Херсонську області, нібито задля участі в проєкті правової допомоги військовослужбовцям. Прокурор САП марно намагався довести суду, що Єрмак є лише організатором цієї ініціативи, а отже, цілком здатен виконувати свої функції віддалено, не залишаючи дозволену територію Київщини.Водночас свіжі соціологічні дослідження фіксують відчутне падіння рівня довіри до президента Володимира Зеленського на тлі резонансного звільнення міністра оборони Михайла Федорова. За даними нового опитування КМІС, глава держави опинився лише на четвертому місці, поступившись лідерством Валерію Залужному, самому Федорову та Кирилу Буданову. Експерти називають ці цифри прямим наслідком того, що суспільство сприйняло це звільнення як спробу захистити інтереси людей, які прагнуть дерибанити обмежений оборонний бюджет. Ситуацію підкреслюють і дані центру "SOCIS", згідно з якими майже половина українців вважає корупцію найбільшою загрозою для країни, а 57% опитаних покладають персональну відповідальність за її збереження саме на президента.Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Чому Михайло Федоров не йде у відкриту конфронтацію з Банковою? Що чекає на вуличні протести найближчим часом? Як старе "збройове лобі" повертає контроль над закупівлями? Хто та за що влаштовує інформаційні атаки на Юрія Ніколова?Ексочільник Міноборони Михайло Федоров взяв участь у стрімі Сергія Стерненка, де вкотре прокоментував своє звільнення та подальші перспективи. Він натякнув, що досі не виключає свого повернення на посаду, а також розповів про переданий наступнику план війни, необхідність зміни підходів до мобілізації, успішне випробування української балістики та виявлену у відомстві корупції. Проте ексміністр знову утримався від прямої критики Банкової, самого Зеленського та так і не назвав імена лобістів оборонних компаній, які продовжують впливати на процеси в міністерстві.Журналіст та редактор проєкту "Наші гроші" Юрій Ніколов вважає таку поведінку цілком очікуваною. За його словами, Федоров є ефективним "менеджером", а не політиком, який влаштовуватиме публічні конфронтації. Саме тому вуличні протести на підтримку ексміністра, за прогнозом розслідувача, приречені на згасання. Водночас Ніколов прокоментував інформаційні атаки на свою адресу, які почалися після його допису з порівнянням цін на дрони від Fire Point та їхні дешевші аналоги. Попри хвилю критики в соцмережах щодо некоректності таких порівнянь, журналіст наполягає на своєму: за його підрахунками, ці дрони обходяться бюджету вдвічі дорожче. Ніколов пояснює, що в умовах жорстко обмеженого фінансування відсутність конкуренції дозволяє виробнику диктувати ціни. На його думку, відкриті тендери дали б змогу купувати на ті самі гроші значно більше безпілотників під різні задачі фронту.Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з редактором "Наші гроші" Юрієм Ніколовим на каналі "Є ПИТАННЯ".

Вже колишній посол України у США Ольга Стефанішина, яка втратила посаду буквально за кілька днів після своїх впевнених заяв про те, що президент не планує її звільняти, отримала підозру від НАБУ і САП у незаконному збагаченні. Отже, всі конспірологічні теорії цих місяців виявилися правдою. Поки Банкова вчергове перетасовує посади, столиця оговтується від масованого балістичного удару: ППО не змогла перехопити жодну з понад двох десятків ракет, що призвело до руйнувань підприємств та загибелі людей. На тлі відмови США надати додаткові ракети для систем Patriot та новин про розгортання північнокорейських комплексів, питання фізичного виживання країни відсуває політичні ігри на другий план.За словами народного депутата Ярослава Железняка, влада свідомо ігнорує протести громадськості, а нові кадрові перестановки позбавлені будь-якої стратегічної логіки. Призначення вихідця з СБУ Євгена Хмари в Міноборони він називає відвертою помилкою через відсутність плану реформ, а переведення Рустема Умєрова до розвідки пояснює виключно потребою зберегти за ним статус закритого перемовника з американськими партнерами. Окрім кадрового хаосу, парламентар попереджає про критичну ситуацію в енергетиці, уряд фактично провалив підготовку до зими, згаявши час на побудову надійного захисту інфраструктури.Навіщо Умєрову насправді віддали посаду голови зовнішньої розвідки? Чому призначення Євгена Хмари в Міноборони називають помилкою Банкової? Хто поїде послом до Вашингтона? Чи стане Буданов наступним кандидатом на "виліт" з команди президента? Чи встигне новий уряд підготуватися до зими та чи існує план "Б"?Про все це та багато іншого – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з народним депутатом Ярославом Железняком ‪@ЗалізнийНардеп‬

Професійні розвідники шоковані рішенням Зеленського призначити Рустема Умєрова на посаду голови Служби зовнішньої розвідки, адже СЗР – це "інтимна частина управління державою", яку не можна покладати на друзів чи ділків, цитує видання "Ліга.net" свої джерела в дипкорпусі. Аналітикиня Фонду "Демократичні ініціативи" Марія Золкіна назвала призначення проявом непотизму та нагородженням посадою виключно за особисту лояльність до президента. Народна депутатка від фракції "Голос" Соломія Бобровська вважає це серйозною помилкою, заявляючи, що розвалювати стратегічні інституції заради політичної доцільності – це колапс держави. Її колега по фракції Роман Костенко в коментарі "Українській правді" наголосив, що СЗР мають очолювати професіонали з досвідом у розвідці, а не сторонні команди радників. Схожу думку висловила голова Комітету ВР з питань інтеграції до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, зазначивши, що нині на держслужбі цінується не ефективність, а лояльність, тоді як "інтелект і репутація не в моді". Які загрози вбачають у призначенні Умєрова на нову посаду? Чому Залужний публічно розкритикував НАТО? Хто може стати новим послом у США? Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.